10 березня учні 5-6 класів Білівського НВК на чолі з педагогом-організатором Приймак С. І. та вчителем української мови та літератури Бондар І. А. відвідали Білівську сільську бібліотеку, де прослухали годину-вшанування "Кобзаре рідний, з нами завжди ти!". Бібліотекар Алексійчук Г. Ф. коротко ознайомила учнів з біографією поета-художника, продекламувала кілька його віршів, а також зацікавила відвідувачів, розповівши про людські якості Шевченка, зокрема його вдачу, характер, зовнішність, талант, славу, оточення та роль жінок в житті поета. Також порадували відвідувачів виступи учениць 3 класу Томашевської Лізи та Пахар Сніжани, які, незважаючи на свій вік, показали хороші знання з життя Шевченка та його творчості.
Пізніше учні взяли участь в літературній вікторині під назвою "Що ми знаємо про Кобзаря?", яка проходила в кілька етапів: завдання з біографії Шевченка, вставлення пропущених слів у віршах, відгадування творів та навіть їх переклад з англійської мови. В результаті підрахування балів жюрі визначило переможця. Ним став учень 6 класу Довгалюк Вадим.
Окрім того, в бібліотеці створено книжкову виставку-стелаж під назвою "Живи, рідне слово! Шевченкове слово!", яка містить колекцію "Кобзарів" поета і збірок його творів, літературознавчі праці з дослідження життя і творчості Шевченка, твори письменників-лауреатів Шевченківської премії, а також колекцію репродукцій автопортретів та картин генія.
Тож запрошуємо всіх насолодитися творчістю незрівнянного генія української та світової літератури, про якого так гарно сказав Іван Франко:
«Він був селянський син і став князем в царстві духа. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур. Він був простак і відкрив професорам і вченим новіші і свобідніші степені. Він терпів десять літ від російської воєнщини, а зробив більше для свободи Росії, ніж десять побідних армій.
Доля переслідувала його ціле життя, та не покрила іржею золота його душі, не обернула його любові до людства в ненависть, ані його віри – в розпуку.
Доля не щадила йому страждань, але не стримала його радості, що била здоровим джерелом життя.
Та найкращий, найцінніший дар доля дала йому ах по смерті – невмирущу славу і вічну нову насолоду, яку дають його твори мільйонам людських сердець».
|
