Битва під Крутами відбулася 29 січня 1918 року поблизу селища Крути, на малій залізничній станції на відстані 130 кілометрів на північний схід від Києва
Битва тривала близько 5 годин і закінчилася поразкою українських загонів, які захищали підступи до Києва. Як така, битва не мала вирішального значення в перебігу військових дій, однак вона набула особливого значення у свідомості багатьох завдяки героїзму загону української молоді, які загинули біля Крут. Під час поховання юнаків на Аскольдовій горі в Києві М.Грушевський назвав їх героями, Павло Тичина присвятив цьому героїчному вчинку свій вірш. Довгі роки історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній так і у вітчизняній історіографії. У 2006 році на місці битви встановили пам’ятник і на 80-ті роковини випустили пам’ятну гривню. І сьогодні бій під Крутами є надзвичайно символічним та алегоричним явищем, адже майже через сотню років юним українцям знову довелося відстоювати власну гідність та право на незалежність, проте вже в Києві, на Майдані. Тож ми повинні пам'ятати та шанувати подвиг дітей-воїнів-добровольців, які, жертвуючи власним життям, стримали наступ більшовиків та показали приклад героїзму для майбутніх поколінь.
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Справжніх молодих.
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
П. Тичина, 1918
|
